Галактики, квазари, туманність

Галактики, квазари, туманність

Галактика, в перекладі з грецької мови – молоко. Назва нашої Галактики – Чумацький Шлях (Молочний Шлях).

Галактика – це велика зоряна система що складається із зір, зоряних скупчень, пилових і газових туманностей, розсіяного газу і пилу. До нашої Галактики входять Сонце і сонячна система. Вік Галактик понад 10 млрд. років. Залежно від розмірів у Галактиках міститься до 100 млрд. зір. Галактики спостерігаються у вигляді світлих туманних плям круглої, овальної або неправильної форми. За структурою розрізняють три типи Галактик: спіральні, еліптичні й неправильні, рідше бувають кільцеві.

Галактики, що є джерелами радіовипромінювання, називаються радіогалактиками. В них відбуваються бурхливі процеси, які супроводжуються викидами речовини. На більших віддалях (до 12 млрд. світлових років) спостерігаються зореподібні радіоджерела – квазари. Потужністю випромінювання вони перевершують найбільші за розміром Галактики. За хімічним складом квазари дуже близькі до газових туманностей. В них значний надлишок ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання порівняно зі звичайними зорями.

Зорі є джерелом променевої енергії, що створюється в їхніх надрах і випромінюється у космічний простір. Зорі складаються з сильно нагрітого іонізованого газу, стиснутого спільним гравітаційним тяжінням. При заглибленні в надра зорі тиск, густина і температура газу зростають (в центрі зорі температура досягає 15-20 млн. градусів). Джерелом енергії є термоядерні реакції перетворення легких хімічних елементів на важчі (в основному водню на гелій). Температуру зовнішніх шарів зорі визначають за їх кольором: червоні зорі мають 2000 – 3000 0  С, жовті – 6000 -7000 0  С, білі – 12000 0  С, голубі – 25000 0  С. Основні типи зір за розміром – гіганти і карлики. До останніх належить і наше Сонце.

Існує багато зір з різними особливостями. Це подвійні зорі (вони обертаються навколо спільного центра маси), нейтронні та змінні (перебувають у нестаціонарному стані). Нейтронні зорі – це надгусті зорі, речовина яких складається в основному з виродженого газу нейтронів з невеликою домішкою інших елементарних частинок. Маса нейтронної зорі близька до маси Сонця. Вони є кінцевими стадіями еволюції зір з масами до двох мас Сонця і утворюються після спалахів наднових зір. Нейтронні зорі виявляють себе як пульсари, а також як барстери – зорі з потужним випромінюванням енергії в рентгенівському діапазоні, що спалахують з величезною енергією.

Змінні зорі розрізняються як зорі з потужним випромінюванням у рентгенівському діапазоні, з потужними магнітними полями, з великою кількістю металів та ін. Неозброєним оком на всій небесній сфері видно близько 6000 сильних зір, а у потужні телескопи видно більш слабкі зорі – їх мільярди.
Чорні діри – це щільні астрофізичні об’єкти, які створюють настільки велику силу тяжіння, що ніякі як завгодно швидкі частинки не можуть відірватися з їхньої поверхні. Пошуки їх у Всесвіті – одна з актуальних задач астрофізики. Припускають, що чорні діри можуть бути невидимими компонентами деяких подвійних систем. Виявити їх при цьому можна по рентгенівському випромінюванню, яке виникає в наслідок перетікання газу на чорну діру з сусідньої (звичайної) зорі. Припускають також, що в ядрах активних Галактик і квазарах можуть бути надмасивні чорні діри.

Галактичні туманності – це газові, пилові або газо-пилові хмари, що входять до складу Галактик. За формою розрізняють дифузні, планетарні, залишки вибуху наднових зір та ін. Дифузні туманності – це складові частини загального газопилового шару Галактики. Їх поділяють на емісійні, відбивні та темні Галактичні туманності. Емісійні Галактичні туманності – частина газового шару, що світиться внаслідок збудження її ультрафіолетовим випромінюванням однієї або кількох сусідніх гарячих зір (люмінесценція).

Світіння емісійних Галактичних туманностей згасає в процессі старіння збуджуючих зір. Світіння відбивних Галактичних туманностей зумовлене розсіянням світла сусідніх менш гарячих зір. Різниця між темними і відбивними Галактичними туманностями в тому, що поблизу темних туманностей немає освітлюючих зір. У певних умовах такі туманності можуть втрачати гравітаційну стійкість, стискаючись з наступним подрібненням і утворенням протозір. Іноді всі три типи дифузних Галактичних туманностей трапляються в єдиному комлексі. Планетарні Галактичні туманності, залишки вибуху наднових зір та інші, відносяться до туманностей, що безпосередньо пов’язані із зорями, в процесі еволюції яких вони виникли. Планетарна Галактична туманність – це кільцеподібна або аморфна туманність, в центрі якої міститься ядро, яке збуджує люмінесцентне світіння туманності. Ці туманності та їхні ядра утворюються в процесі еволюції червоних гігантів. Всередині туманності іноді спостерігають пульсар – залишок зорі яка вибухнула.


 


Новини та статті за темою:

Знайдено найдавнішу дискову галактику

Астрономи оголосили про відкриття найстародавнішої масивної дискової галактики, яка виникла через 1,5 мільярди років після Великого вибуху. Це відкриття може змінити уявлення астрономів про механізми формування галактик

Читати далі >>

Астрономи визначили раціон чорної діри в центрі Чумацького Шляху

Гігантська чорна діра в центрі нашої галактики ймовірно щодня поглинає астероїди, вважають вчені з університету Лейчестера у Великобританії

Читати далі >>

Перші галактики здивували астрофізиків

Астрономи встановили, що процес появи нових зірок йшов у молодих галактиках набагато швидше, ніж вважалося до цих пір.

Читати далі >>

У нашій Галактиці, мільярди планет схожих на Землю

Згідно нового дослідження понад 60 млрд зірок у нашій галактиці, мають планети схожі на Землю, що знаходяться в зоні життя

Читати далі >>

Масивні зірки, перед перетворенням в чорну діру, спалахують

Астрофізик з Каліфорнійського технологічного інституту опублікував роботу, згідно з якою гравітаційний колапс масивної зірки та перетворення її в чорну діру супроводжується яскравим спалахом

Читати далі >>

Чумацький Шлях поглинає карликові галактики

Астрономи завдяки інфрачервоному телескопу Spitzer, виявили три величезних зоряних потоки у формі арок, які оточують нашу галактику - Чумацький шлях.

Читати далі >>

Сучасні галактики оформилися близько 6 млрд років назад - учені

Геометрично правильні спіральні галактики виросли з дивних за формою структур, які досі присутні в ранньому Всесвіті, стверджують астрономи.

Читати далі >>

Відкриття величезної групи квазарів, підриває космологічний принцип

Група астрономів виявила величезну групу квазарів, що має розміри 4,044 * 2,087 * 1207000000 світлових років. Подібний гігантизм робить це утворення найбільшою відомою організованою структурою у Всесвіті.

Читати далі >>

Астрономи: Чумацький шлях швидший і важчий, ніж вважалося раніше

Пристебніть ремені - ми швидші, важчі, і зіткнемося з нашими галактичними сусідами через менший проміжок часу, говорять астрономи з гарвардського Центру астрофізики.

Читати далі >>

Чорні діри приховували від астрономів свій справжній вік

Надмасивні чорні діри, які знаходяться в центрі багатьох галактик, почали активно формуватися набагато раніше, ніж було прийнято думати

Читати далі >>

"Хаббл" сфотографував молоді зірки в сусідній галактиці

Астрономи опублікували зображення галактики M83, зроблені телескопом "Хаббл". На фото помітні активні процеси зореутворення.

Читати далі >>

Чумацький Шлях зіштовхнеться з величезною хмарою

До Чумацького Шляху наближається величезна воднева хмара. Після її зіткнення з нашою галактикою сформується безліч нових зірок, оголосили астрономи.

Читати далі >>

У Всесвіті виявлена колосальна «порожнеча»

Міжнародна група учених, що проводила одне з наймасштабніших досліджень Всесвіту (Six Degree Field Galaxy Survey, 6dFGS), оголосила про завершення основного етапу робіт. Первинний аналіз отриманих даних приніс цікавий результат: учені виявили найбільшу за розмірами порожнечу зі всіх зареєстрованих.

Читати далі >>

«Хаббл» сфотографував пилову галактику у Великій Ведмедиці

Астрономи за допомогою телескопа «Хаббл» отримали рекордно детальне зображення галактики NGC 2768 у Великій Ведмедиці.

Читати далі >>