Церера

Церера

Церера (Ceres) - карликова планета астероїдного типу. Церера була відкрита 1 січня 1801 року італійським астрономом Джузеппе П'яцці. Це саме масивне небесне тіло поясу астероїдів і за розмірами перевершує багато великих супутників планет - гігантів. Тривалий час Церера розглядалася як повноцінна планета Сонячної системи, згодом вона була класифікована як астероїд, а за результатами уточнення поняття планета, Міжнародним астрономічним союзом 24 серпня 2006 року, на XXVI Генеральній Асамблеї МАС була віднесена до карликових планет.

Орбіта Церери лежить між орбітами Марса та Юпітера, слабоелліптична, і має помірний (10)° нахил до площини екліптики. Відстань від Сонця коливається від 2,54 до 2,98 а. о. відповідно. Період обертання навколо Сонця — 4,6 років.

Фізичні характеристики

Церера має форму сфери розмірами 963 * 891 км. Маса дорівнює 9,39 * 1020 кг, що становить майже третину всієї маси поясу астероїдів. Значна маса Церери призвела до того, що під дією власної гравітації це небесне тіло, отримало форму, близьку до кулі.

Однак, на цьому її еволюція не закінчилася і, на відміну від більшості астероїдів, на Церері почалася диференціація внутрішньої структури — більш важкі породи опускалися до центра, більше легкі піднімалися до поверхні. У такий спосіб сформувалося кам'яне ядро та мантія з водяного льоду. Судячи з низької щільності Церери, вона містить значну кількість льоду, до 20—30 % загальної маси, що еквівалентно крижаній мантії товщиною 60—100 км. На початковому етапі існування ядро Церери могло розігріватися за рахунок радіоактивного розпаду й, можливо, якась частина крижаної мантії перебувала в рідкому стані. На думку багатьох астрономів, значна частина поверхні зараз покрита льодом або якимсь різновидом крижаного ґрунту . За аналогією із крижаними супутниками Юпітера та Сатурна можна припустити, що під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця, частина води дисоціює і утворює слабку "атмосферу" Церери

Якісно новим етапом у вивченні Церери стала місія АМС Dawn (NASA), який запущено 27 вересня 2007. У 2011 році «Dawn» вийшов на орбіту навколо Вести, і після року на її орбіті полетів до Церери. 13 січня 2015 «Dawn» зробив перші детальні фото поверхні Церери. 6 березня 2015 року апарат вийшов на орбіту Церери для вивчення її протягом наступних 16 місяців. За цей час Dawn зробив фотозйомку поверхні карликової планети, що дозволило створити першу високоточну карту цього небесного тіла. Дані КА Dawn дозволили уточнити в сторону зменшення масу і розмір Церери. У 2017 році вчені доповіли, що їм вдалося знайти докази існування архаїчного глобального океану на Церері, завдяки дослідженням місії Dawn. Дослідження зроблені космічним апаратом НАСА Dawn, показують різноманітність поверхні цього небесного тіла. Відмінності в морфології по всій поверхні вказують на те, що Церера колись була активним небесним тілом