Завдяки затемненню Чорної діри вдалося визначити її розмір
За допомогою орбітальної рентгенівської обсерваторії Chandra учені зафіксували незвичайну подію, яка відбулася у центрі галактики NGC 1365 (знаходиться на відстані 60 мільйонів світлових років від Землі).
У ядрі галактики NGC 1365 знаходиться надмасивна чорна діра. Яка оточена диском, котрий складається з матеріалу, що падає у чорну діру, при цьому речовина (матеріал, що падає) нагрівається до мільйонів градусів та випускає рентгенівські промені. Проте інтенсивність випромінювання невелика, тому оцінити розміри цього диска за допомогою прямих спостережень неможливо.
Нещодавно, ученим вдалося зафіксувати гігантську хмару речовини, що оберталася навколо чорної діри і закривала собою рентгенівське випромінювання диска. Все, що залишалося астрономам – визначити тривалість процесу, і завдяки цьому дізнатися величину диска.
Протягом шести спостережень, що проводилися два тижня, Chandra "спостерігав" за променями джерела, але не "побачив" їх під час одного з сеансів (а саме другого), що відповідав періоду затемнення.
"Впродовж багатьох років ми намагалися визначити розмір цієї структури, — розповідає Гвідо Рісаліті, один з астрономів Гарвард-Cмістоновського астрофізичного центру, який займався спостереженням NGC 1365. І лише завдяки випадковому затемненню ми змогли це зробити".
Згідно проведеним вимірюванням, результати яких підготовлені до публікації у журналі Astrophysical Journal Letters, розмір джерела рентгенівського випромінювання – диска з речовиною, яка поглинається, — у сім разів більше відстані від Землі до Сонця. Це в 2 мільярди разів менше самої галактики і в 10 разів більше області, за якою починається горизонт подій чорної діри (що співпало з теоретичним прогнозом).
Як стверджує Мартін Елвіс, ще один гарвардський астроном, який спостерігав затемнення, завдяки цьому несподіваному випадку учені змогли дуже близько "підійти" до горизонту чорної діри, адже раніше подібне не вдавалося нікому.
Також дослідник додав: та сама речовина, яка стала причиною затемнення, знаходиться дуже близько до діри. Згідно обчисленням, ця відстань складає всього соту частину світлового року – до речі, в 300 разів менше, ніж оцінювали астрономи до цього вдалого спостереження.
Під дією тяжіння речовина впаде у чорну діру і перетне горизонт подій, це відбуватиметься протягом кількох сотень років – миті, у масштабах Всесвіту. Після цього про неї більше нічого і ніяким чином неможливо буде дізнатися – через гравітацію чорної діри, яка поглинає речовину, світло, і взагалі будь-яку інформацію.
Велику цікавість для науки представляє сам метод дослідження, адже затемнення чорної діри близьким до неї об'єктом – випадок поки що безпрецедентний в історії астрономічних спостережень.
Ключові слова: