Використання зоряних двигунів вкаже на позаземні цивілізації

У 20 столітті з’явилися ідеї, щодо можливості керування напрямком та швидкістю руху Сонця а з ним і всієї Сонячної Системи, для подорожі по галактиці.

Ще у 1948 році астроном Фред Цвікі припустив, що інопланетні цивілізації можуть використовувати для переміщення скидання на світила потужних термоядерних бомб, поступово пересуваючи цілі зоряні системи в бажаному напрямку. Сенс? За його розрахунками, така техніка дозволяла б досягти району, скажімо, Альфи Центаври за лічені тисячі років.

У 80-ті радянський науковець  Леонід Михайлович Шкадов розробив свою концепцію пересування зоряних систем на великі відстані. Все що для цього потрібно - просто створити величезне сферичне дзеркало, що відбиває частину випромінювання зірки назад на її поверхню.

У підсумку світловий тиск від самої зірки поступово почне підштовхувати її в потрібному напрямку, без будь-яких енерговитрат з боку цивілізації. Як і в попередньому сценарії, величезна маса світила дозволить утримувати навколо неї всі планети і астероїди і дасть можливість розвинутій цивілізації з комфортом відправитися до найближчої зоряної системи.

Звичайно, двигун Шкадова, тобто те саме дзеркало, повинен мати розміри в мільйони кілометрів, і навіть при мікрометровій товщині пристрій буде важити мало не як планета.

Астроном Дункан Форган з Единбурзького університету (Великобританія) стверджує, що така мегаструктура серйозно вплине на випромінювання, що йде від зірки і досягає земного спостерігача. Зазвичай при транзиті воно формує характерний U-подібний провал, будь-які коливання якого вказують на вплив потужних незвичайних факторів, таких як плями на поверхні, екзопланети чи ... двигуни Шкадова.

Змоделювавши різні можливі положення такого гігантського дзеркала щодо зірки, вчений представив, як виглядали б коливання в її випромінюванні для земних астрономів.

Пан Форган підкреслює: сплутати двигуни Шкадова з тими ж зоряними плямами неможливо, бо плями обертаються разом зі своїм світилом, в той час як мегаструктура через свої надвеликі розміри не зможе обертатися зі швидкістю зірки.

Коливання яскравості зірки, на яку буде діяти такий зоряний двигун, вважає шотландець, буде добре помітно на Землі і не зможе бути ефективно замасковано.

Дункан Форган, розуміючи всю спекулятивність такого припущення, вважає, що для початку можна прирівняти ймовірність існування зірки з  двигуном Шкадова як один до мільйону. У цьому випадку найближчі любителі дрейфу-із-зірками знаходяться всього в 1 000 світлових років від нас. На жаль, отриманих даних поки недостатньо для пошуку таких високотехнологічних цивілізацій. Так космічний телескоп «Кеплер» накопичив дані за результатами спостережень всього лиш по 150 000 зірок. А значить, вірогідність того, що серед них є керована зірка, не перевищує 15%.

 


Ключові слова: