Вчені обирають пункт призначення для першого міжзоряного корабля
Якщо людству коли-небудь вдасться побудувати міжзоряний корабель - куди він полетить?
Пункти призначення стали однією з темою дебатів симпозіуму, проведеного Управлінням перспективних досліджень Міністерства оборони США в рамках проекту «Столітній космічний корабель». Разом з НАСА чиновники і вчені отримали 1 млн. дол. на вивчення того, що буде потрібно для міжзоряного перельоту. Умовна мета - запустити корабель не пізніше ніж через сто років. У листопаді організації, що доведе здатність розробити відповідні технології, віддадуть половину цієї суми.
Астробіолог Джилл Тартер з Інституту SETI (США) вважає, що летіти потрібно тільки туди, де можна жити. «Саме життя в космосі може стати справжньою рушійною силою подорожі за межі Сонячної системи, - заявила фахівець. - Тільки це питання буде гідним відповідних зусиль та інвестицій».
Мова, звичайно ж, йде про зоряні системи, в яких є планети відповідного розміру і розташовані на відповідній відстані від світила. Другий найважливіший критерій - дистанція до Землі.
Список кандидатів відкриває наш найближчий сусід - Альфа Центавра, яка розташована на відстані 4,4 світлових роки від Землі. Але навіть це досить далеко.
Поки космічні апарати, створені людиною, ледь дісталися до прикордонних областей Сонячної системи. Зрозуміло, мова йде про космічні апарати «Вояджер». Їх швидкість - 61 000 км/год - ніяк не підходить для польоту до іншої зірки. Необхідні нові методи реактивного руху - наприклад, двигуни на ядерній тязі.
Над цим уже працюють. Так один із проектів називається «Ікар»: це спільне підприємство фонду «Тау-зеро» і Британського міжпланетного товариства. Про те, брати на борт людей, ніхто поки не думає; полетять тільки роботи. «Це поетапний процес, - каже один з розробників Йен Кроуфорд з Лондонського університету в Беркбек (Великобританія). - Спочатку ми сконцентруємося на найближчій меті, щоб відпрацювати технології. Потім можна буде вирушати далі».
Засновники проекту «Ікар», хочуть поставити корабель в рамки ста років: саме в межах цього часового відрізка після старту корабель повинен досягти іншої зірки. Йде розробка двигуна на ядерній тязі, який зможе розганяти ракету до 15% від швидкості світла; в цьому випадку за 100 років можна буде дістатися до зірки, що знаходиться від нас на відстані 15 світлових років.
У цьому радіусі відомі 58 зірок, які становлять 38 зоряних систем (деякі з них - подвійні). Лише у двох із них виявлені планети.
Перший кандидат – зірка Епсілон Ерідана (10 з половиною світлових років від нас). Її планета в півтора рази важче Юпітера, але зірку оточує пиловий диск, в якому можуть виявитися об'єкти поменше.
Номер два - Глізе-674 (14,8 с. р.). Вона знаходиться поруч з бар'єром у 15 світлових років, але теоретично досяжна.
Пошук екзопланет у інших зоряних системах, по суті, тільки розпочався, так що місце призначення ще може змінитися.
Ключові слова: