Що можна побачити в телескоп?
Один з найголовніших параметрів телескопа це діаметр його об'єктива. Чим більший діаметр об'єктива телескопа, тим слабкіші зорі можна побачити і тим більш дрібні деталі можна розрізнити на планетах і Місяці, а також розділити більш тісні подвійні зірки. Роздільна здатність телескопа вимірюється в кутових секундах і обчислюється за такою формулою 140/D, де D - діаметр об'єктива телескопа в мм. А гранично доступна зоряна величина телескопа обчислюється за формулою m = 5,5 + 2,5lgD + 2,5lgГ, де D - діаметр телескопа в мм., Г - збільшення телескопа. Також діаметр об'єктива визначає максимальний зум телескопа. Який дорівнює подвоєному діаметру об'єктиву телескопа в міліметрах. Наприклад, телескоп з діаметром об'єктива 150 мм має максимальне корисне збільшення 300 крат.
У продажу зустрічаються телескопи який мають діаметр об’єктива від 50 мм до 250 мм і більше. Роздільна здатність телескопа також залежать від його схеми, зокрема від наявності центрального екранування вторинним дзеркалом і його розміром. У телескопах рефракторах (об'єктив лінза) центральне екранування відсутнє, і вони дають більш контрастне і детальне зображення, правда це відноситься до довгофокусних телескопів рефракторів. У короткофокусних телескопах рефракторах хроматична аберація зведе нанівець ці переваги рефрактора.
Що можна побачити в телескопи різних діаметрів:
Телескоп рефрактор 60-70 мм, телескоп рефлектор 70-80 мм.
- Подвійні зірки з розділенням більше 2"- Альбірео, Міцар і т.д..
- Слабкі зірки до 11,5 m.
- Плями на Сонці (тільки з апертурним фільтром).
- Фази Венери.
- На Місяці кратери діаметром 8 км.
- Полярні шапки і моря на Марсі під час Великого протистояння.
- Пояси на Юпітері і в ідеальних умовах Велика Червона Пляма (ВЧП), чотири супутники Юпітера.
- Кільця Сатурну, щілину Кассіні при відмінних умовах видимості, рожевий пояс на диску Сатурна.
- Уран і Нептун у вигляді зірок.
- Великі (наприклад M13) та розсіяні скупчення.
- Майже всі об'єкти каталогу Месьє без точних деталей.
Телескоп рефрактор 80-90 мм, телескоп рефлектор 100-120 мм, катадіоптричні телескопи 90-125 мм.
- Подвійні зорі з розділенням 1,5" та більше, слабкі зірки до 12 зоряної величини.
- Структуру сонячних плям, грануляцію і факельні поля (тільки з апертурним фільтром).
- Фази Меркурія.
- Місячні кратери розміром близько 5 км.
- Полярні шапки і моря на Марсі під час протистоянь.
- Кілька додаткових поясів на Юпітері і ВЧП. Тіні від супутників Юпітера на диску планети.
- Щілину Кассіні в кільцях Сатурна і 4-5 супутників.
- Уран і Нептун у вигляді маленьких дисків без деталей на них.
- Десятки кульових скупчень.
- Десятки планетарних і дифузних туманностей і всі об'єкти каталогу Месьє.
- Найяскравіші об'єкти з каталогу NGC (у найбільш яскравих і великих об'єктів можна розрізнити деякі деталі, але галактики в більшості своїй залишаються туманними плямами без деталей).
Телескоп рефрактор 100-130 мм, телескоп рефлектор або катадіоптричні телескопи 130-150 мм.
- Подвійні зірки з розділенням 1" та більше, слабкі зірки до 13 зоряної величини.
- Деталі Місячних гір і кратерів розміром 3-4 км.
- Можна спробувати з синім фільтром розглянути плями в хмарах на Венері.
- Численні деталі на Марсі під час протистоянь.
- Деталі у поясах Юпітера.
- Хмарні пояси на Сатурні.
- Безліч слабких астероїдів і комет.
- Сотні зоряних скупчень, туманностей і галактик (у найбільш яскравих галактик можна побачити сліди спіральної структури (М33, M51)).
- Велику кількість об'єктів каталогу NGC (у багатьох об'єктів можна розгледіти цікаві подробиці).
Телескоп рефрактор 150-180 мм, телескоп рефлектор або катадіоптричні телескопи 175-200 мм.
- Подвійні зорі з розділенням менш 1", слабкі зірки до 14 зоряної величини.
- Місячні утворення розміром 2 км.
- Хмари і пилові бурі на Марсі.
- 6-7 супутників Сатурна, можна спробувати побачити диск Титану.
- Деталі кілець Сатурна при максимальному їх розкритті.
- Галілеєві супутники у вигляді маленьких дисків.
- Видно деталі будови багатьох туманностей та галактик.
Телескоп рефрактор 200 мм і більше, телескоп рефлектор або катадіоптричні телескопи 250 мм і більше.
- Подвійні зірки з розділенням до 0,5" при ідеальних умовах, зірки до 15 зоряної величини.
- Місячні утворення розміром менше 1,5 км.
- Невеликі хмари і дрібні структури на Марсі, в окремих випадках - Фобос і Деймос.
- Велика кількість подробиць в атмосфері Юпітера.
- Розподіл Енке в кільцях Сатурна, диск Титану.
- Супутник Нептуна Тритон.
- Плутон у вигляді слабкої зірки.
- Гранична детальність зображень визначається станом атмосфери.
- Тисячі галактик, зоряних скупчень і туманностей.
- Практично всі об'єкти каталогу NGC, у подробицях, які невидимі в телескопи менших розмірів.
- У найбільш яскравих туманностей спостерігаються ледь помітні кольори.
Читайте також:
Про телескопи
Телескоп. Як зробити правильний вибір?
Ключові слова: