Сили Ван-дер-Ваальса врятували маленькі астероїди від руйнування
Учені з'ясували, чому невеликі астероїди, які складаються з ще дрібніших фрагментів і пилу, не розвалюються на шматки.
У космосі існує велика популяція астероїдів, що обертаються, діаметр яких не перевищує 150 метрів. Багато які з них є не цілісним шматком гірської породи, а складені з окремих фрагментів. Досі в учених не було єдиної думки щодо того, яка сила утримує "складові частини" астероїдів разом і протистоїть відцентровій силі.
Маса таких об'єктів недостатня для того, щоб утримуючою силою була гравітація. Учені розглядали декілька можливих варіантів, зокрема електростатичне тяжіння різнойменно заряджених частинок пилу і шматочків породи і вплив "сонячного вітру".
Згідно розрахункам авторів нової роботи, найбільш вірогідною утримуючою силою є сила Ван-дер-Ваальса. Цим
терміном позначають певний тип відносно слабких сил міжмолекулярної
взаємодії. Якщо висновки авторів вірні, то вони дозволяють пояснити не
тільки природу взаємодій, що "склеюють" астероїди, але також допомагають
описати "еволюцію" астероїдів.
Ключові слова: