Сліди древньої наднової знайшли в бактеріях

Фізик з Мюнхенського технічного університету Шон Бішоп (Shawn Bishop) виявив в бактеріях на дні океану сліди ізотопу, що потрапив на Землю після вибуху наднової. Як повідомляє Nature, знахідка підтвердила гіпотезу про вибух зірки поблизу Сонячної системи.

Сліди ізотопу залізо-60, що не формується на Землі, були виявлені в бактеріях на дні Тихого океану. Рідкісний радіоактивний ізотоп вдалося зафіксувати тільки в шарах відкладень, які утворилися 2,2 мільйона років тому.

Бактерії містили залізо не у формі металу, а у вигляді магнітосом - частинок оксиду заліза, які служать мікроорганізмам для того, щоб знаходити дно за напрямом нахилу силових ліній магнітного поля.

Дослідження Бішопа дозволили підтвердити гіпотезу, яка була висунута в 2004 році, коли шар заліза-60 був виявлений на дні Тихого океану. Визначивши, що вік ізотопу становить близько 2,8 мільйонів років, фізики припустили, що в цей час поблизу Сонячної системи вибухнула наднова. Це могло призвести до кліматичних змін на Землі та стати причиною появи прямоходячих предків людей.

Точне розташування стародавньої наднової невідомо. Відповідно до одного з припущень, це могла бути зірка з найближчого до Сонячної системи зоряного скупчення  Скорпіона-Центавра. Відстань до зірок з цього скупчення становить від 380 до 470 світлових років.

Стародавні наднові, як припускають вчені, могли вплинути не тільки на еволюцію видів на Землі. Саме ударна хвиля від вибуху наднової 4,6 мільярда років тому могла послужити поштовхом до народження Сонця. На це також вказують знайдені на Землі радіоактивні ізотопи металів.

У січні 2013 року було опубліковано ізотопне дослідження річних кілець дерев, яке дозволило встановити, що наприкінці XVII століття недалеко від Землі відбувалося злиття двох чорних дір, розташованих на відстані 3-13 тисяч світлових років від Землі. Про це свідчить присутність вуглецю-14, що утворився в результаті потужного спалаху гама-випромінювання.

 


Ключові слова: