Орбітальний телескоп «Кеплер» зможе знайти супутники у екзопланет
Космічна обсерваторія "Кеплер", призначена для пошуку подібних до Землі планет за межами Сонячної системи, зможе виявити не тільки планети у інших зірок, але і супутники цих планет, де може існувати життя, доводять розрахунки групи учених під керівництвом Девіда Кіппінга з Університетського коледжу Лондона.
Доктор Кіппінг і його колеги створили комп'ютерну модель "Кеплера" і підрахували, як має для орбітального телескопу "виглядати" сигнал від супутника екзопланети. Гравітація природного супутника змушує планету здійснювати коливання на орбіті, трохи змінюючи її швидкість і положення. Ці зміни "Кеплер" цілком здатний зафіксувати і вистежити "екзосупутник".
Учені проаналізували різні типи планетних систем і з'ясували, що планети, які схожі на Сатурн (великі за розміром, але з відносно низькою щільністю), мають найкращі шанси, на виявлення у них супутників. Завдяки відносно низькій масі планети, супутники сильніше впливають на її рух, а велика площа збільшує їх "помітність" на тлі диска зірки.
Якщо така, схожа на Сатурн планета опиниться на прийнятній відстані від зірки, і відповідно на її супутнику зможе існувати рідка вода, а отже не виключено існування життя. Для того щоб Кеплер зміг помітити такий "місяць", його маса може становити лише 0,2 маси Землі.
«Кеплер» (названий на честь великого астронома Йоганна Кеплера) - астрономічний супутник НАСА, запуск якого відбувся 6 березня 2009 року, оснащений надчутливим фотометром, який став першим космічним апаратом, що безпосередньо шукає екзопланети, схожі на Землю. Для пошуку планет космічний зонд використовує транзитний метод. При якому фіксується зміна яскравості зірки при проходженні планети по її диску. Як очікується, протягом трьох з половиною років функціонування телескопа на орбіті, він зможе спостерігати яскравість більш ніж 100 000 зірок та їх систем.
Ключові слова: