Марсохід «Допитливість» здійснив посадку на Марс
Найдосконаліший із апаратів, які людство коли-небудь надсилало на Червону планету, успішно прибув на місце і вже встиг передати перші фотографії. У кратері Гейла марсохід "Допитливість" буде шукати сліди життя, а також докази того, що в минулому на Червоній планеті були справжні річки. Для цього на борту є цілий арсенал унікальних наукових приладів.
Шлях від проектування і до успішної посадки був зовсім не простим. Конкурс на проект майбутнього марсоходу був оголошений у квітні 2004 року. Однією з умов конкурсу був тривалий розрахунковий час роботи планетохода. Переможцем став спільний проект двох промислових гігантів Boeing і Lockheed Martin. До листопада 2008 року апарат був уже майже готовий, однак з'ясувалося, що бюджет на виробництво марсохода перевищено на 400 мільйонів доларів. Через зайві витрати, а також через брак часу на тестування апарата запуск було вирішено перенести з 2009 рік на 2011 рік.
У листопаді 2008 року NASA оголосило конкурс на кращу назву нового марсохода, який на той момент мав кодове ім'я "Марсіанська наукова лабораторія" (Mars Science Laboratory, MSL). У березні 2009 року було обрано варіант Curiosity ("Допитливість"), автором якого стала 12-річна школярка Клара Ма.
26 листопада 2011 ракета Atlas V 541 з апаратом " Допитливість " на борту відправилася в космічний простір.
Політ до Марса у марсохода зайняв трохи більше 8 місяців. За цей час інженерами було проведено кілька коригувань курсу.
Для посадки був обраний район кратера Гейла, що знаходиться близько до екватора. У центрі кратера, що має діаметр в 154 км, розташовується Еолідска гора (Aeolis Mons) висотою в 5,5 км. Походження її не цілком зрозуміле. Схоже, вона складається з шаруватого, імовірно осадового матеріалу. Час її існування, можливо, наближається до двох мільярдів років. Давність в поєднанні зі своєрідною формою гори наводить дослідників на думку про те, що колись кратер був цілком заповнений осадовими породами і представляв собою озеро. Потім вітрова ерозія призвела до вивітрювання цих порід по всьому кратеру, за винятком центрального п'ятикілометрового піку.
Як вважають в НАСА, в разі якщо гіпотеза про озерне минуле кратера виправдається, марсохід виявиться так близько до останків марсіанської життя, як це тільки можливо. І найголовніше: марсохід, пересуваючись по схилу гори, зможе послідовно вивчити оголені ерозією породи від підніжжя до вершини. До речі, внизу, в тіні гори, де можлива наявність близько до поверхні води, можуть бути знайдені і ґрунтові мікроорганізми, хоча шанси на їх виявлення розцінюються в НАСА як невисокі.
Процес спуску апарату – був одним з найскладнішим в історії космонавтики. Справа в тому, що марсохід вийшов масивним - 899 кілограмів, має в довжину 3 м, а в ширину доходить до 2,8 м. Через те, що атмосфера Марса сильно розріджена, таку масу не можна просто опустити на парашуті. З іншого боку, атмосфера дуже щільна для використання тільки гальмівних двигунів - через наявність динамічних ефектів вони не зможуть забезпечити стійке зниження. Щоб справитися з цим завданням, інженерам NASA довелося використати абсолютно новий підхід.
На першому етапі капсула з апаратом увійшла в атмосферу, де почала гальмування через тертя об цю саму атмосферу. Маса тільки теплового щита апарату становила 150 кілограмів при діаметрі близько 4,5 метра, а температури, якій він піддався під час спуску на Марс, досягали 1930 градусів Цельсія. Через деякий час відкрився парашут і апарат почав опускатися на ньому. Ще через деякий час апарат відстрелив теплової щит. В цей час сам ровер трансформувався - перейшов у робочий режим (зокрема, змінилося положення його коліс).
На останньому етапі спуск завершив "повітряний кран" - платформа з реактивними двигунами, знизу якої був прикріплений ровер. Платформа зависла над марсіанською поверхнею і опустила марсохід на тросах.
Хоча поки задіяні лише допоміжні камери «Допитливості», здатні робити лише чорно-білі знімки, перша фотографія марсіанської поверхні, вже передана на Землю, свідчить про нормальний стан апарату після посадки. На розгортання кольорових камер піде майже дві доби. Ще два-три тижні може зайняти тестування всіх систем, після чого у вересні марсохід почне активні переміщення по планеті. На жовтень-листопад намічені перші буріння із забором і аналізом зразків марсіанського ґрунту.
Ключові слова: