За останні 4,5 млрд років світимість Сонця зросла приблизно на чверть. Незважаючи на поширеність парникових газів на зорі появи життя, через слабкість світила Земля повинна була замерзнути. Парадокс полягає в тому, що цього не відбулося.

В рамках нової роботи вчені провели аналіз відкладень, що відносяться до Архейської ери, на наявність азоту. Використовуючи той факт, що ізотопні склади азоту, що перебуває в атмосфері, і геологічного дещо відрізняються, учені змогли з'ясувати динаміку зміни вмісту цього газу в атмосфері.

В результаті їм вдалося встановити, що в період з 3,8 по 2,5 млрд років тому значна маса азоту біологічним шляхом з атмосфери потрапила в грунт і звідти, як вважають дослідники, в мантію. Виходячи з цих даних, геологи змогли розрахувати, що у минулому атмосферний тиск Землі був значно вищий за теперішній. Підвищений тиск, у свою чергу, приводив до того, що парникові гази краще затримували отримуване Землею тепло. Для порівняння, якщо атмосферний тиск підвищити до значень минулого зараз, то температура на поверхні виросте на 4,4 градуса за Цельсієм.

Враховуючи дані про вміст парникових газів в атмосфері у минулому, геологи прийшли до висновку, що температура повинна була бути на 11-12 градусів вище ніж сьогодні. На думку дослідників, цієї різниці було досить для того, щоб компенсувати нестачу сонячного тепла.