Астрономи пояснили аномалію меж Сонячної системи
Астрономи запропонували гіпотезу, що пояснює розбіжність між теоретичними моделями меж Сонячної системи і даними спостережень, зібраними апаратом IBEX.
Перша карта меж Сонячної системи, складена на основі зібраної IBEX інформації, була складена в жовтні 2009 року. На карті добре помітна вузька смуга енергетичних нейтральних атомів (саме їх "ловить" IBEX), існування якої не було передбачене жодною з наявних моделей.
Автори нової роботи припустили, що смуга формується в результаті роботи магнітного "дзеркала", утвореного силовими лініями магнітного поля, що оточує Сонячну систему. Заряджені частинки рухаються уздовж ліній магнітного поля. У Сонячній системі основним їх джерелом є сама зірка.
Потік заряджених частинок від Сонця отримав назву сонячного вітру. У якийсь момент через зіткнення з частинками міжзоряної речовини компоненти сонячного вітру втрачають свій заряд і перетворюються на енергетичні нейтральні атоми (ЕНА). ЕНА продовжують рухатися по прямій, зберігаючи напрям, в якому вони переміщалися у момент "перетворення".
Дослідники припустили, що в результаті різних подій ЕНА можуть знов набувати заряду і "підхоплюватися" магнітним полем, що оточуює Сонячну систему. Через деякий час частинки знов втрачають заряд і починають рухатися по прямій, але вже в іншому напрямі. При певній конфігурації магнітного поля "вторинні" ЕНА можуть формувати виявлену апаратом IBEX смугу.
Учені перевірили свою теорію, побудувавши на комп'ютері карту меж Сонячної системи, що враховує описаний ними ефект "дзеркала". Підсумкова картина вийшла дуже схожою на ту, що надав IBEX.
Запущений в космос 20 жовтня 2008 року апарат IBEX (Interstellar Boundary Explorer – дослідник меж міжзоряного простору) обертається на орбіті заввишки 320 тисяч кілометрів. З його допомогою учені сподіваються отримати уявлення про межі Сонячної системи (розрізняють як мінімум три основні межі) і прикордонні зони.
Ключові слова: