Вважається, що найпоширеніший сценарій появи наднових першого типу наступний: білий карлик в подвійній системі, набравши достатньо матерії, вибухає через термоядерний синтез в оболонці. В рамках нової роботи астрономи встановили, що "популярність" цього сценарію може бути значно переоцінена.

Астрономи вивчали дані про спостереження наднових в п'яти еліптичних галактиках, а також в центральній частині спіральної галактики Андромеда, зібрані космічним телескопом "Чандра". Виявилось, що зростання рентгенівського випромінювання, передуюче вибуху (його джерелом є падаюча на карлик матерія), в десятки разів нижче розрахункового.

Зі слів учених, все це вказує на інший механізм виникнення наднових. Наприклад, за словами дослідників, вибух може бути результатом зіткнення двох білих карликів. Якщо це так, то роль наднових у визначенні шкали відстані Всесвіту може бути переглянута.

Річ у тому, що в першому сценарії вибух відбувається тільки досягши так званої межі Чандрасекара. Тобто, фактично, всі вибухи наднових мають однакову потужність. Таким чином, по видимій яскравості можна визначити відстань до вибуху. У свою чергу під час зіткнення сумарна маса карликів може значно варіюватися.