Сонце перетвориться в гігантський алмаз
Учених завжди цікавило майбутнє Сонячної системи. У зв'язку із цим особливу увагу астрофізики виявляють до білих карликів - дуже щільних гарячих зірок малих розмірів, що складаються з виродженого газу. Згодом наше Сонце повинне перетворитися в одну із зірок цього типу. Раніше вважалося, що всі карликові зірки однакові, однак останні дослідження американських учених спростовують це твердження. Виявляється, є як мінімум два типи карликових зірок.
Патрік Дюфо, астрофізик з університету Арізони, виявив на відстані приблизно півтори тисячі світлових років від Землі вісім білих карликів, що якісно відрізняються від інших зірок цього класу. Раніше вважалося, що карликові зірки складаються переважно з водню й гелію, однак дослідження Дюфо показали, що існують зірки, основним елементом у будові яких є вуглець.
Білі карлики, відкриті Дюфо, згодом, перетворяться в гігантські алмази. Вуглець, з якого складаються білі карлики, під дією дивовижного тиску кристалізується й утворять самий твердий з відомих мінералів – алмаз, в "космічних" кількостях. Для того щоб виразити вагу такого "камінчика" у каратах, знадобиться написати одиницю з 34 нулями.
Підтверджує цей факт виявлене недавно, вченими з Гарвардського центра астрофізики, серце погаслої зірки, що колись світила так само яскраво, як наше Сонце. Залишки цієї зірки, яку астрономи назвали "Люсі", перетворились на гігантський алмаз. По суті, даний алмаз - величезна брила вуглецю, що кристалізувався, і сягає 4000 км у діаметрі та перебуває на відстані 50 світлових років від Землі в сузір'ї Кентавра.
Астроном Тревіс Меткаф з Гарвардського центра астрофізики говорить: "Щоб досліджувати детальніше цей "камінчик" знадобилася б лупа розміром із Сонце". Саме Тревіс із колегами виявили алмаз.
Гігантський алмаз не тільки блищить, він ще й дзвенить, підкоряючись внутрішнім пульсаціям. "Саме визначення характеру цих пульсацій дозволило нам зробити висновок про внутрішню структуру "Люсі", точно так само, як дослідження пульсації землі під час землетрусів, дозволяє геологам робити висновки про те, що приховано під її корою, - говорить Меткаф. - Так ми прийшли до висновку, що перед нами – найбільший, відомий на сьогодні, алмаз галактики".
Через п'ять мільярдів років наше Сонце перетвориться у білий карлик, не виключено, що основним елементом будови якого буде вуглець, і тоді через два мільярди років Сонце перетвориться точно у такий же алмаз, що буде сяяти в центрі колишньої Сонячної системи вже вічно.
Ключові слова: Сонце,