Інтенсивність космічного випромінювання досягла 50-річного максимуму
Інтенсивність космічного випромінювання досягла цього року 50-річного максимуму. За даними супутника НАСА Advanced Composition Explorer, у 2009-му воно на 19% перевищило показники докосмічної ери.
Нашій планеті цей сплеск нічим не загрожує, але вченим доведеться задуматися про безпеку космонавтів, які виходять у відкритий космос.
Причина явища полягає в сонячному мінімумі - тимчасовому затишшю в активності світила, яке почалося в 2007 році. Науці давно відомо, що це призводить до посилення інтенсивності космічного випромінювання, оскільки висока сонячна активність «захищає» Сонячну систему геліосферу від космічних променів; увійшовши до неї, «променям» доводиться долати зустрічний потік сонячного вітру.
Зовнішнє космічне випромінювання складається з субатомних часток - в основному протонів (хоча трапляються й важкі атомні ядра), розігнаних майже до світлової швидкості далекими вибухами наднових. Досягаючи атмосфери Землі, вони викликають потік вторинних частинок, які можуть завдати шкоди супутникам.
Учені Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) очікують, що найближчими роками інтенсивність випромінювання на 30% перевищить показники першої половини XX століття. Але в цьому немає нічого страшного: атмосфера і магнітне поле Землі є непробивним щитом. До речі, кілька століть тому випромінювання було на 200% сильніше, ніж зараз.
До запуску штучних супутників виміряти інтенсивність космічного випромінювання безпосередньо було неможливо. Проте фахівці встановили, що, увійшовши в атмосферу, космічна частка створює ізотоп берилію 10Be, який зберігається в полярних льодовиках. Вивчення льодовиків дозволило відновити літопис змін інтенсивності випромінювання більш ніж за останню тисячу років.
Ключові слова: