Україна: 50 років на космічних орбітах

16 березня 1962 року телеграфне агентство Радянського Союзу розповсюдило повідомлення під заголовком "На орбіті - новий супутник", в якому говорилося про черговий запуск в Радянському Союзі космічного апарату "Космос-1": "За попередніми розрахунками супутник вийшов на орбіту з перигеєм 217 кілометрів і апогеєм 980 кілометрів. Його період обертання складає 96,35 хвилини. Кут нахилу площини орбіти до площини екватора становить 49 градусів. На борту космічного апарату встановлено наукову апаратуру, радіотелеметричну систему і радіопередавач, що працює на частотах 20,003 і 90,013 МГц. Спостереження за супутником і прийом телеметричних даних проводиться наземними пунктами командно-вимірювального комплексу, розташованими на території СРСР. Запуск цього штучного супутника Землі є продовженням програми дослідження верхніх шарів атмосфери і космічного простору, для виконання якої протягом 1962 року з різних космодромів Радянського Союзу буде проведено серію запусків штучних супутників Землі".

Тільки вузьке коло фахівців СРСР знало, що за цими словами про продовження здійснення згаданої програми криється поява в країні нової ракети-носія "Космос" і нового супутника "Космос-1". Вони стали результатом напруженої роботи колективів ОКБ 586 і заводу № 586 (саме так в той час називалися дніпропетровські КБ "Південне" і Південний машинобудівний завод), які працювали в кооперації з колективами багатьох організацій, підприємств, інститутів і військових частин Радянського Союзу.

У ході орбітального польоту супутника "Космос-1" було не тільки підтверджено правильність технічних рішень, прийнятих під час створення апарату, але й здійснено дослідження проходження радіохвиль у верхніх шарах атмосфери за допомогою чотирьох частотного радіопередавача "Маяк". Результатом цього стало виявлення та визначення спектру великомасштабних природних утворень в іоносфері.

Широкомасштабне дослідження навколоземного простору, розпочате в 1960-ті роки в СРСР, стало наслідком випереджаючого розвитку бойової ракетної техніки стратегічного призначення, на основі якої були створені нові ракети-носії, що відкрили також переваги для створення космічних апаратів різного призначення. До цього часу багато академічних інститутів країни були значною мірою підготовлені в науковому плані до проведення експериментальних і прикладних досліджень в космосі. Одночасно світова військово-політична обстановка диктувала необхідність створення та використання космічних засобів в інтересах оборони.

Конструкторське бюро "Південне" є одним з головних підприємств країни зі створення бойових ракетних комплексів стратегічного призначення, що спирається на величезну за своїми масштабами розгалужену кооперацію організацій і підприємств різних галузей науки і промисловості, і, перш за все, на потужну експериментально-виробничу базу Південного машинобудівного заводу. КБ "Південне" виявилося в положенні лідера, здатного використовувати накопичений потенціал не тільки в напрямку створення ракет-носіїв, а й розробки космічних апаратів (КА).

Першим досвідом КБ "Південне" на початому шляху своєї космічної діяльності було створення першої ракети-носія "Космос" (63С1) і запуск цієї ракетою 16 березня 1962 першого космічного апарату "Космос-1" (ДС-2), який поклав початок реалізації довгострокової програми космічних досліджень.

Сьогодні Україна має всі необхідні складові для здійснення сучасних великомасштабних космічних проектів - наукову, інженерну, виробничу і кадрову. Важлива роль у реалізації цих проектів відводиться КБ "Південне" - головному підприємству в сфері управління Державного космічного агентства України.

Вагоме місце в проектах підприємства займають роботи зі створення конкурентно здатних ракет-носіїв і космічних апаратів для забезпечення отримання і поширення інформації, що є результатом проведення зйомок поверхні Землі і дослідження космічного простору.

Уся історія та досвід КБ "Південне", а також накопичений ним протягом 50-ти років роботи в галузі створення зразків космічної техніки науково-технічний потенціал вселяють упевненість в тому, що ті завдання, які стоять перед космічною галуззю України – частиною світового космічного співтовариства, будуть успішно вирішені.

 


Ключові слова: