Парадокс тьмяного Сонця
Астрономи запропонували нове вирішення парадоксу тьмяного Сонця.
Відомо, що 4 мільярди років тому яскравість Сонця була приблизно на
чверть нижча сучасної. Розрахунки показують, що ця різниця була досить
істотною - через низьку яскравість Сонце нагрівало Землю помітно
слабше, що повинно було приводити до замерзання води на її поверхні.
Сліди існування життя в той період, однак, показують зворотнє - на
Землі була присутня рідка вода.
Щоб вирішити дане протиріччя, вчені провели дослідження за зіркою Каппа1
Кіта, яка розташовується на відстані 30 світлових років від Землі.
Використовуючи світило в якості моделі молодого Сонця, астрофізики
з'ясували, що наша зірка, ймовірно, в минулому «обстрілювала» Землю
великою кількістю викидів матерії.
Ці викиди приводили до зниження кількості космічних променів, які
досягають верхніх шарів атмосфери (даний ефект регулярно
спостерігається в тому числі і в наш час). У свою чергу, згідно однієї з
теорій (з якою згодні, втім, не всі фахівці), космічні промені
впливають на утворення хмар у верхніх шарах атмосфери - чим більше
променів, тим більше хмар.
Таким чином, інтенсивні сонячні викиди молодого Сонця приводили до того,
що хмар на Землі 4 мільярди років тому було помітно менше, ніж зараз.
Через це менше сонячного світла відбивалося назад у космос, тому
планета прогрівалася краще, ніж у наш час. І в результаті, незважаючи
на знижену яскравість Сонця, рідка вода на поверхні планети існувала.
Зовсім недавно геологи запропонували інше рішення парадоксу тьмяного
Сонця. За їх словами, приблизно 3,8-2,5 мільярда років тому велика
кількість азоту потрапила з атмосфери в мантію, а значить до цього
азоту в повітрі було помітно більше. Це означає, що вищий був і
атмосферний тиск, а отже, парникові гази краще затримували тепло. Таким
чином, тепла на Землі було достатньо, щоб вода не замерзала.
Ключові слова: