Сонячна система. Її склад та будова - Марс, Земля та ін
 
 
  Головна
  Усі новини
  Космос
    Сонячна система
    Галактики
    НЛО
    Космонавтика
    Інше
  Фото
  Реферати
  Інформація
  Гостьова книга
 
     
     
 
 

Метан вказав на марсіанських бактерій

Наявність метану на Марсі не можна пояснити метеоритним бомбардуванням. Учені вважають, що газ виник з якогось іншого джерела, і цим джерелом можуть бути бактерії.

Питання чи «Є життя на Марсі?» як і раніше залишається без відповіді, але аргументів на користь того, що життя на Червоній планеті як мінімум існувало у минулому, останнім часом додалося, причому не тільки за рахунок нових відкриттів. Перегляд даних, отриманих раніше, сприяв переоцінці поглядів.

Так, дослідники з Імператорського лондонського коледжу перепровірили гіпотезу про те, що метан в атмосфері Марса виник під час метеоритного бомбардування. Згідно опублікованим в журналі Earth and Planetary Science Letters даним, їх робота дозволила впевнено сказати, що метеорити явно не могли забезпечити ту кількість метану, яка спостерігається в розрідженому марсіанському повітрі.


Розподіл метану (виділено червоним і жовтим кольором) в атмосфері Марса. Ілюстрація НАСА

Звідки метан?

Втім, повітрям марсіанську атмосферу назвати можна лише умовно. Її щільність — в 100 разів менша, ніж у земної, а замість азоту велика частка газової суміші приходиться на вуглекислий газ. Кисню на Марсі мало: всього 0,2%. А метану, який і цікавив учених, ще менше: десять частин на мільярд — 0,000001%! Для порівняння: в атмосфері Землі вміст метану більше в десятки разів; на Титані, супутнику Сатурна, цього газу взагалі 1,6%. Але навіть така мала концентрація речовини вимагає відповіді на питання про походження газу на Червоній планеті.

Метан міг поступити з надр планети, міг утворитися при падінні метеоритів і його могли виробити бактерії. До недавнього часу метеоритна гіпотеза розглядалася як вельми переконлива: велика кількість метеоритів, що впали на планету, її, здавалося б, підтверджувала.

Слідчий експеримент

Тоді учені спробували відтворити процес згорання метеорита в лабораторних умовах. Невеликі фрагменти метеоритів помістили в піч, розігріли до тисячі градусів за Цельсієм і проаналізували гази, що виділялися ними, особливу увагу приділивши саме метану.

На перший погляд метану було предостатньо: метеорит, що нагрівався, видав в сотні разів більше метану, ніж було в ньому спочатку при кімнатній температурі. Хімічні реакції, що протікають усередині каменя при нагріві, приводили до виділення метану, і в принципі механізм поповнення запасів цього газу в атмосфері Марса виявився працездатним.

Але лише в принципі, тому що, коли справа дійшла до кількісних оцінок, учені отримали такі цифри: всі метеорити, які падають на Марс, здатні дати в рік не більше 10 кг метану. Значить, метеорити як джерело метану відпадали. Але що тоді?

Надра і бактерії

Услід за вченими відзначимо, що метан «живе» за геологічними мірками недовго — всього декілька сторіч. Значить, щось на планеті повинне регулярно поповнювати вміст метану. І тут, як вже було сказано, є поки що тільки два варіанти. Наприклад, метан може виділятися при взаємодії вулканічних гірських порід з водою. Вода при цьому повинна бути рідкою — це необхідна, хоч і недостатня умова для життя.

Але разом з водно-вулканічною гіпотезою є і інша, відповідно до якої метан можуть виділяти бактерії, що живуть під марсіанським грунтом і помітні поки тільки по метану в атмосфері. І дані NASA, вказуючи на максимальну концентрацію метану в «тропічних» районах планети, з цим непогано узгоджуються. Остаточно перевірити цю гіпотезу учені зможуть, лише полетівши на Марс. А поки їм залишається працювати з вже зібраними даними: ставити експерименти на Землі і вивчати ті метеорити, які визнані фрагментами Червоної планети.

 

За матеріалами: gzt.ru Розміщено: 12.12.2009