Метан вказав на марсіанських бактерій
Наявність метану на Марсі не можна пояснити метеоритним бомбардуванням. Учені вважають, що газ виник з якогось іншого джерела, і цим джерелом можуть бути бактерії.
Питання чи «Є життя на Марсі?» як і раніше залишається без відповіді, але аргументів на користь того, що життя на Червоній планеті як мінімум існувало у минулому, останнім часом додалося, причому не тільки за рахунок нових відкриттів. Перегляд даних, отриманих раніше, сприяв переоцінці поглядів.
Так, дослідники з Імператорського лондонського коледжу перепровірили гіпотезу про те, що метан в атмосфері Марса виник під час метеоритного бомбардування. Згідно опублікованим в журналі Earth and Planetary Science Letters даним, їх робота дозволила впевнено сказати, що метеорити явно не могли забезпечити ту кількість метану, яка спостерігається в розрідженому марсіанському повітрі.
Звідки метан?
Втім, повітрям марсіанську атмосферу назвати можна лише умовно. Її щільність — в 100 разів менша, ніж у земної, а замість азоту велика частка газової суміші приходиться на вуглекислий газ. Кисню на Марсі мало: всього 0,2%. А метану, який і цікавив учених, ще менше: десять частин на мільярд — 0,000001%! Для порівняння: в атмосфері Землі вміст метану більше в десятки разів; на Титані, супутнику Сатурна, цього газу взагалі 1,6%. Але навіть така мала концентрація речовини вимагає відповіді на питання про походження газу на Червоній планеті.
Метан міг поступити з надр планети, міг утворитися при падінні метеоритів і його могли виробити бактерії. До недавнього часу метеоритна гіпотеза розглядалася як вельми переконлива: велика кількість метеоритів, що впали на планету, її, здавалося б, підтверджувала.
Слідчий експеримент
Тоді учені спробували відтворити процес згорання метеорита в лабораторних умовах. Невеликі фрагменти метеоритів помістили в піч, розігріли до тисячі градусів за Цельсієм і проаналізували гази, що виділялися ними, особливу увагу приділивши саме метану.
На перший погляд метану було предостатньо: метеорит, що нагрівався, видав в сотні разів більше метану, ніж було в ньому спочатку при кімнатній температурі. Хімічні реакції, що протікають усередині каменя при нагріві, приводили до виділення метану, і в принципі механізм поповнення запасів цього газу в атмосфері Марса виявився працездатним.
Але лише в принципі, тому що, коли справа дійшла до кількісних оцінок, учені отримали такі цифри: всі метеорити, які падають на Марс, здатні дати в рік не більше 10 кг метану. Значить, метеорити як джерело метану відпадали. Але що тоді?
Надра і бактерії
Услід за вченими відзначимо, що метан «живе» за геологічними мірками недовго — всього декілька сторіч. Значить, щось на планеті повинне регулярно поповнювати вміст метану. І тут, як вже було сказано, є поки що тільки два варіанти. Наприклад, метан може виділятися при взаємодії вулканічних гірських порід з водою. Вода при цьому повинна бути рідкою — це необхідна, хоч і недостатня умова для життя.
Але разом з водно-вулканічною гіпотезою є і інша, відповідно до якої метан можуть виділяти бактерії, що живуть під марсіанським грунтом і помітні поки тільки по метану в атмосфері. І дані NASA, вказуючи на максимальну концентрацію метану в «тропічних» районах планети, з цим непогано узгоджуються. Остаточно перевірити цю гіпотезу учені зможуть, лише полетівши на Марс. А поки їм залишається працювати з вже зібраними даними: ставити експерименти на Землі і вивчати ті метеорити, які визнані фрагментами Червоної планети.
Ключові слова: