Сонячна система. Її склад та будова - Марс, Земля та ін
 
 
  Головна
  Усі новини
  Космос
    Сонячна система
    Галактики
    НЛО
    Космонавтика
    Інше
  Фото
  Реферати
  Інформація
  Гостьова книга

 

 
 
 
 
     
 
 

Україна приєднається до системи ГЛОНАСС

Україна знайшла спільну мову з Росією в частині розробки системи супутникової навігації. Це передбачає, що наша країна приєднається до російської системи ГЛОНАСС. 

Втім, Україна також бере участь у поки неіснуючому в реальності аналогічному європейському проекті Galileo. Чим закінчиться вся история, поки не зовсім ясно, але експерти кажуть, що Україні потрібно орієнтуватися на використання мультисистемних приймачів. 

Нещодавно на найвищому рівні Україна запропонувала Росії свою участь в створенні і розвитку глобальної системи супутникової навігації ГЛОНАСС (Глобальна навігаційна супутникова система). Ще до того, гендиректор Національного космічного агентства України /НКАУ/ Олександр Зінченко заявив, що дві країни можуть створити СП з розробки технологій у цій сфері. Проект включає використання станцій корекції українського виробництва для уточнення координат систем ГЛОНАСС. 

Нагадаємо, про свої плани на ГЛОНАСС Україна заявляла ще 2 роки тому. Крім того, інтерес до російської навігаційній системі висловили Білорусь і Бразилія.

За словами експерта Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Дмитра Богданова, «на рівні окремих підприємств і розробників співпрацю з Росією ведеться вже більше 10 років, тому що залишилися після розпаду СРСР зв'язку не було зруйновано». 

По суті, в рамках СП планується формалізувати вже існуючі економічні зв'язки. Більше того, з огляду на нездатність росіян (до останнього часу) втілювати відповідні технології, СП - практично єдиний вихід для росіян просунутися в цьому напрямку без допуску іноземців до свого ринку. Втім, у листопаді в Росії були представлені перші чіпи для роботи одночасно з системами навігації ГЛОНАСС і GPS, які за розмірами можна порівняти з чіпами для GPS. Саме для цієї системи поставляють комплектуючі українські компанії. 

Відзначимо, що навігаційна супутникова система призначена для оперативного глобального забезпечення навігаційною інформацією і сигналами точного часу як військових, так і цивільних користувачів. З урахуванням того, що власна супутникова система для України дуже дорога і з багатьох причин просто недоцільна, нашій країні потрібно кооперуватися з іншими країнами.

За словами Дмитра Богданова, Україна і Росія відстають у розвитку навігаційних систем від інших країн. «В даний час в світі реально працюють тільки дві системи Navstar GPS і російської ГЛОНАСС (розробка радянських часів), які спочатку призначалися для військових цілей, але в даний час все більшого значення набувають для цивільних цілей. ГЛОНАСС має більше обмежень на використання, і тому фактично весь ринок належить навігації GPS. Подібні системи також розробляють Європа і Китай. В цілому, Росія і Україна відстають на цьому ринку», - розповідає Дмитро Богданов. 

Стосовно економіки цього питання, то в даний час українські підприємства виробляють комплектуючі (чіпсети - мікросхеми для навігаційної апаратури, у тому числі для навігаторів, фінальна складання яких відбувається в Росії) для призначених для користувача приймачів ГЛОНАСС. З іншого боку, українські підприємства брали участь в розробці елементів європейської системи навігації (Galileo). Баланс економічних інтересів направлений у бік Росії. За словами керівника Центру політичного та економічного аналізу Олександра Кави, участь в ГЛОНАСС економічно вигідна Україні. 

Геополітичні аспекти співробітництва значно більші. З одного боку, космічна галузь - одна з небагатьох де Україна і Росії більш-менш співпрацювали незважаючи на геополітичні проблеми. З іншого боку, геополітично Україна зараз орієнтується більшою мірою на Європу. З третього боку, співробітництво в рамках ГЛОНАСС не суперечить участі в Galileo, але немає впевненості що коштів і можливостей вистачить на участь в рамках різних проектів. 

Нагадаємо, що у квітні поточного року Олександр Зінченко заявив, що Україні цікавий проект Galileo, в рамках якого було укладено угоду про співпрацю ще в грудні 2005 року. Український парламент ратифікував угоду в 2007 році, на сьогоднішній день угоду ратифікували 17 з 27 країн Євросоюзу. 

Тим часом, Україні потрібно орієнтуватися на використання декількох систем супутникової навігації та брати участь у виробництві приймачів для масового споживача, і подібний досвід в українських підприємств вже є. З точки зору орієнтації на якусь одну систему, то, на думку Дмитра Богданова, головним економічним інтересом є участь у виробництві та/або складання недорогих мультисистемных приймачів (для цивільного користування), які можуть приймати сигнали відразу декількох навігаційних систем. У цей час українські підприємства розробляють подібні пристрої. 

Крім того, як зазначає Дмитро Богданов, проблеми виникають, коли країна, приймаючи тільки одну систему, потрапляє в певну залежність. «Як показав досвід останніх локальних воєн, у разі потреби системи навігації завжди можна відключити (за наявності такої можливості) або просто заглушити», - пояснює експерт. 



  Розміщено: 28.11.2009