Сонячна система. Її склад та будова - Марс, Земля та ін
 
 
  Головна
  Усі новини
  Космос
    Сонячна система
    Галактики
    НЛО
    Космонавтика
    Інше
  Фото
  Реферати
  Інформація
  Гостьова книга

 

 
 
 
 
     
 
 

Хмари копіюють малюнок континентів

Подекуди різниця в кількості хмар над сушею і океаном настільки помітна і виразна, що можна дуже точно провести межу берегової лінії за допомогою одного тільки візуального спостереження за хмарами. Представлене зображення стало яскравою ілюстрацією цієї можливості.  


Хмари копіюють малюнок континентів. Фото NASA

На карті представлена усереднена хмарність земної атмосфери в період з 1 по 31 жовтня 2009 року. Дані зібрані інструментом MODIS супутника NASA Terra. На схемі білим відмічена повна хмарність, тобто густі хмари впродовж всього жовтня.

У глибокий синій колір забарвлені ділянки, де жовтень видався абсолютно безхмарним. Немає нічого дивовижного в тому, що найчіткіше межа хмарності з'являється там, де дуже суха місцевість граничить з океаном. Це Південна Африка, Аравійський півострів і Гренландія. Над вологішими регіонами межа між сушею і водою вже не так яскраво виражена. На заході Центральної Африки контур берегової лінії розчиняється в хмарах, яких над вологими тропічними лісами так само багато, як і над розташованим на захід від джунглів Атлантичним океаном. Різниця між водою і сушею практично не помітна і над групою островів і вузьких півостровів між півднем Азії та Австралії. Практично весь регіон дуже хмарний, і контури навіть основних масивів суші, таких як індонезійські острови Суматра і Калімантан, лише злегка помітні. Розмитість меж суші і океану відображена в імені, яке метеорологи дали цьому регіону, – «Морський континент».

Окрім своєї основної ролі – виробників дощу і снігу хмари відповідальні за переміщення енергії, її проникнення в кліматичну систему або вихід з неї. Хмари можуть як зігрівати, так і охолоджувати. Їх вплив залежить від висоти, на якій вони розташовуються, типу і віку. Хмари відбивають сонячне світло назад в космічний простір, що викликає охолодження. Але при цьому вони також можуть і поглинати тепло, яке випромінюється безпосередньо з поверхні Землі при її охолодженні, і у такий спосіб запобігати вільному виходу цього тепла в космос. Останній ефект і називають парниковим – хмари працюють, як плівка або скло в овочевих теплицях. При цьому роль, яку грають хмари, може змінюватися щодня. Саме тому глобальні супутникові спостереження за ними дуже важливі і допомагають розуміти клімат нашої планети і передбачати його зміни.

 

Розміщено: 19.11.2009