Сонячна система. Її склад та будова - Марс, Земля та ін
 
 
  Головна
  Усі новини
  Космос
    Сонячна система
    Галактики
    НЛО
    Космонавтика
    Інше
  Фото
  Реферати
  Інформація
  Гостьова книга

 

 
 
 
 
     
 
 

Виявлена наднова зірка невивченого типу

Наднову зірку раніше невідомого типу відкрив американський астроном.

Досі астрофізика знала наднові зірки двох основних типів - першого і другого, що розрізняються по схемі утворення і початковим зіркам. Перший тип виникає при вибухах білих карликів, які по масі близькі до нашого Сонця, але мають менші розміри і вищу щільність. Якщо білий карлик знаходиться в подвійній системі із звичайною зіркою, то її речовина може почати перетікати на білий карлик. Коли його маса перевищить певну межу, він починає стискатися, розігрівається і потім відбувається потужний вибух, що зриває зовнішні шари білого карлика.

Наднові другого типу утворюються із звичайних зірок. Якщо їх маса перевищує 10 сонячних і в їх центрі закінчиться паливо для термоядерних реакцій, то вони почнуть стрімко коллапсувати, скидаючи зовнішні шари зірки у вигляді вибуху наднової. Підсумком такої стрімкої еволюції може стати нейтронна зірка - невелике надщільне космічне тіло, що складається в основному з нейтронів.

І ось тепер виявлена наднова, характеристики якої не відповідають жодному з відомих типів. В принципі вона вперше спостерігалася астрономами-любителями 7 років тому, отримала позначення SN2002bj і була помилково віднесена до другого типу. Найяскравішою її відмінністю є те, що вона спалахнула і потьмяніла всього за 27 днів. У всіх же відомих наднових цей процес займає 3 - 4 місяці. "Це найшвидша еволюціонуюча наднова з усіх, які ми коли-небудь бачили", - заявив автор відкриття Дові Познанські з Національної лабораторії Лоуренса в Берклі (штат Каліфорнію, США).

Швидке потьмяніння зірки і певні характерні особливості її спектру дозволяють припустити, що вибух відбувався по раніше невідомій схемі. Пояснення розвитку події першим запропонував Ларс Білдстен з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі. Він припускає наявність системи з двох білих карликів, один з яких складається переважно з гелію, що поступово перетікає на поверхню компаньйона. Коли там скупчується достатня кількість гелію, відбувається вибух, енергії якого вистачає на слабкий і швидко гаснучий спалах термоядерної наднової.

 

За матеріалами: Вести.ru Розміщено: 7.11.2009