Марсіанський ґрунт схожий на земний

Марсіанський ґрунт придатний для рослинного й бактеріального життя - принаймні, у місці посадки "Фенікса" (Phoenix), що завершив перші аналізи з дослідження його хімічних і фізичних властивостей. Основне завдання подібних досліджень практично не змінилося за останні десятиліття, але якщо раніше вчені шукали на Марсі життя, то тепер вони задовольняються пошуком умов для неї.

Астрономи, що контролюють дані, які передаються з "Фенікса" (Phoenix), оголосили про попередні результати мінералогічного аналізу ґрунтів. Самуель Кунавес із Університету Тафтса, відповідальний за роботу приладу MECA на борту "Фенікса", (Microscopy, Electrochemistry and Conductivity Analyzer, аналізатор мікроскопії, електрохімії й провідності) вважає, що "у подібних ґрунтах може жити велика кількість мікроорганізмів".

"Фенікс" взяв зразок марсіанського ґрунту із глибини у два з половиною сантиметра й змішав його зі спеціально доставленою із Землі дистильованою водою, адже на момент запуску вчені ще не знали, чи виявлять вони в місці посадки лід. Після подібної підготовки в бортовій лабораторії "Феніксу" вдалося виміряти кислотність, а при нагріванні суміші, до 1000 градусів Цельсія - оцінити склад мінералів.

На відміну від даних марсохода Opportunity піврічної давнини, що побічно свідчать про сильну закисленність марсіанських ґрунтів, "Фенікс"  повернув надію не тільки астрономам, але й всім хто вірить у неземну теорію походження життя.

Згідно перших оцінок pH (кислотність) ґрунту склала від 8 до 9 одиниць, що відповідає слабо кислотним земним ґрунтам.

Самуель Кунавес стверджує, що ґрунт у марсіанській арктиці виявився схожим з ґрунтом сухих долин в Антарктиді. Це не чорнозем, звичайно ж, але, як говорить Кунавес, "Ми також встановили наявність достатньої кількості поживних речовин, необхідні для життя". І пояснює далі: "Згодом я дійшов висновку, що саме дивне на Марсі, що в багатьох аспектах, таких як мінералогія, він дуже схожий на Землю".

Крім того, "Фенікс" знайшов у ґрунті магній, натрій, калій й хлор, і хоча в існуванні цих мікроелементів на Марсі ніхто не сумнівався, учені не знали, у яких концентраціях вони зустрічаються в ґрунті червоної планети. Те, що їхню суміш вдалося розчинити, підтверджує потенційну засвоюваність цих елементів живими істотами.

Серед іншої неорганіки, необхідної для аналогічного земного життя, Кунавес планує пошукати сполуки азоту, може навіть у більш глибших багатих на лід шарах.

Також ґрунт має чіткі ознаки взаємодії з водою в минулому.  Чи мало воно місце в даному конкретному полярному районі або ж відбулося десь ще, а ґрунт був перенесений сюди пізніше вітром — поки невідомо.

"Фактично тут немає нічого, що виключає життя" - підсумував учений.

Тепер список рослин і мікроорганізмів, здатних існувати на поверхні червоної планети, істотно розширився. Крім мікроорганізмів, які можуть вижити навіть при великих  концентраціях сульфітів та заліза, у нього можна включити як мінімум половину всіх бактерій, а головне – звичайні рослини такі як: спаржа, боби та інші.

На нашій планеті ґрунти з такою кислотністю досить поширені й навіть без підготовки придатні для вирощування корисних рослин.

Майбутнім городникам на червоній планеті залишиться вирішити дві проблеми. Перша - низькі температури, при яких вода не може залишатися в рідкій формі. Друга - крайня розрідженість атмосфери, у якій до того ж дуже мало кисню.

 


Ключові слова: mars, Марс,